Конспекти уроків з хімії

Цикл уроків з теми:  Розчини

Тема: Поняття про розчини й розчинність. Вода як універсальний розчинник. Процес розчинення

Мета: познайомити учнів з поняттям про розчини та розчинність, виявити чинники від яких залежить розчинність речовин, розглянути воду як універсальний розчинник, розкрити суть процесу розчинення, довести що розчинення - це фізико-хімічний процес;
розвивати логічне мислення відповідно до їхніх потенціальних і психологічних можливостей, спостережливість, вміння порівнювати, робити висновки, працювати в групах, з текстом підручника, додатковою літературою, таблицями; продовжувати вдосконалювати вміння працювати з хімічним обладнанням;
формувати розуміння важливості вивчення хімії як науки для подальшого використання цих знань у житті.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ПЛАН УРОКУ:
1. Роль води як розчинника.
2. Визначення поняття розчину, розчинника і розчинюваної речовини.
3. Розчинність речовин у воді.
4. Чинники від яких залежить розчинність речовин у воді.
5. Класифікація розчинів за концентрацією розчинених речовин та за досягненням розчинності.
6. Суть процесу розчинення.
7. Кристалогідрати.
8. Виділення або поглинання енергії при розчиненні.

_______________________________________________________________________________


Тема: Масова частка розчиненої речовини

Мета: познайомити учнів із кількісним зображенням складу розчину; сформувати вміння розраховувати масову частку розчиненої речовини, масу розчиненої речовини за відомою масовою часткою, масу води для приготування розчину із заданою масовою часткою;
розвивати логічне мислення, здатність аналізувати, робити відповідні висновки, продовжувати вдосконалювати вміння формулювати певні поняття, працювати в групах, з текстом підручника, формувати розуміння про необхідність вивчення хімії для використання здобутих знань в повсякденному житті.
Тип уроку: засвоєння нових знань.

ПЛАН УРОКУ:
І.Організаційний етап.
I1. Мотивація навчальної діяльності.
III. Актуалізація опорних знань.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Масова частка розчиненої речовини.
2. Розв'язування задач на застосування масової частки.
V. Підсумки уроку.
VI. Домашнє завдання.

_________________________________________________________________________________

Тема: Електролітична дисоціація основ, солей, кислот

Мета: розширити й поглибити уявлення учні про електролітичну дисоціацію; сформувати поняття кислоти, основи, солі з точки зору теорії електролітичної дисоціації, навички складання рівнянь реакцій дисоціації солей, основ, кислот, поглибити знання учні про види хімічних зв'язків,
розвивати в учнів прагнення до самонавчання та самовдосконалення, відповідальність за успіх спільної роботи, свідомість творчої взаємозалежності членів колективу;
продовжити вдосконалювати експериментальні вміння,
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ПЛАН УРОКУ:
І. Організаційний етап.
IІ. Актуалізація опорних знань.
III. Мотивація навчання.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Електролітична дисоціація основ, солей, кислот.
2. Лабораторне дослідження з визначення іонів Гідрогену та гідроксид - іонів у розчинах.
3. Ступінчаста дисоціація кислот ~ причина існування кислих
солей
V. Узагальнення та систематизація знань.
VI. Підсумки уроку.
УП. Домашнє завдання.

_________________________________________________________________________________

Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів. Іонні рівняння реакцій.

Мета: розкрити суть протікання хімічних реакцій у розчинах електролітів;

сформувати вміння передбачати оборотність хімічних реакцій, навчити складати повні та скорочені іонні рівняння; 

розширити й поглибити уявлення учнів про розчини й хімічні реакції в розчинах, продовжувати вдосконалювати вміння пояснювати результати своїх досліджень, сформувати в учнів розуміння важливості вивчення теми, щоб краще розуміти явища, які відбуваються в навколишньому середовищі.

Тип уроку:  урок-практикум.

ПЛАН УРОКУ:

І. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Іонні рівняння хімічних реакцій, умови оборотності реакцій у розчинах електролітів (лабораторне дослідження № 1 )

2. Складання повних та скорочених іонних рівнянь; умови необоротності реакцій у розчинах електролітів ( лабораторне дослідження № 2, 3, 4 )

3. Лабораторна робота № 2, 3,4

V. Узагальнення й систематизація знань.

VI. Підсумки уроку.

VII. Домашнє завдання.

_______________________________________________________________________________
Цикл уроків з теми: Прості речовини.Кисень

ТЕМА 1 :  « ОКСИГЕН. КИСЕНЬ: ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ,  ПОШИРЕНІСТЬ, ЗАСТОСУВАННЯ»

МЕТА: закріпити поняття про елементи та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; розглянути властивості кисню, ознайомити з поширеністю елемента Оксигену в природі;  ознайомити з історією відкриття кисню та із застосуванням кисню в практичній діяльності людини; сформувати поняття про колообіг елементів у природі на прикладі Оксигену; розвивати логічне мислення, спостережливість, здатність аналізувати, робити відповідні висновки, продовжувати вдосконалювати вміння працювати з хімічним обладнанням, з текстом підручника, додатковою літературою, працювати в групі; формувати розуміння про необхідність вивчення хімії для використання здобутих знань в повсякденному житті.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань.

ПЛАН УРОКУ:   
 І.  Організаційний етап.
ІІ.  Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Характеристика Оксигену за місцеположенням у таблиці Д. І. Менделєєва.
2. Фізичні властивості кисню.
3. Історія відкриття кисню.
4. Поширення і колообіг Оксигену в природі.
5. Застосування кисню в практичній діяльності людини.

V.Узагальнення та систематизація знань учнів.
VI. Підсумки уроку.
VII. Домашнє завдання.
______________________________________________________________________________

ТЕМА 2:   ДОБУВАННЯ  КИСНЮ. РЕАКЦІЇ РОЗКЛАДУ. ПОНЯТТЯ ПРО КАТАЛІЗАТОР

Мета:  поглибити знання учнів про хімічний елемент Оксиген та його просту
              речовину кисень, з’ясувати способи добування і збирання кисню,
              повторити його  фізичні властивості; сформувати поняття «реакція
              розкладу», «каталізатор»; розвивати вміння учнів працювати з
              текстом підручника, логічно мислити, спостерігати, робити
              висновки та узагальнення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративні-розповідь, демонстрації;
                                   словесні-бесіда; наочні-лабораторний дослід; практичні-
                                   розв’язування задач; репродуктивні, частково-пошукові,
                                   інтерактивні, дослідницькі.

Форми роботи: індивідуальна робота, робота в парах, колективна робота;
                             демонстраційний експеримент, евристична бесіда,елементи
                             гри.

Обладнення: періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва;
                        лабораторний штатив, нагрівальний прилад, пробірки, корок з
                        газовідвідною трубкою, вата, дерев’яний тримач, скіпка, хімічна
                        колба, сірники.

Матеріали: калій перманганат, гідроген пероксид, манган(IV) оксид; сира та
                      варена морква (картопля).

Базові поняття та терміни: Оксиген, кисень, прості та складні речовини,
                                                     каталізатор, реакція розкладу.


Структура уроку
I. Організаційний етап.
II. Актуалізація опорних знань.
III. Мотивація навчальної діяльності.
IV. Повідомлення теми та мети уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Добування кисню в лабораторії.
2. Каталізатор.
3. Реакція розкладу.
4. Добування кисню в промисловості.
VI. Узагальнення та закріплення знань.
VII. Підсумки уроку.
VIII. Домашнє завдання: §18, вправа 9, 10, стор. 138-139(письмово),
вправа 1-6(усно), стор. 138.

______________________________________________________________________________

Тема:   Практична робота №3. Одержання кисню в лабораторії та вивчення його властивостей.

Мета: Навчальна: Закріпити поняття про елементи та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; розглянути способи добування кисню в лабораторії та вивчити його властивості; сформувати поняття про каталізатор та реакцію розкладу на прикладі реакції добування кисню. Навчитися розпізнавати кисень, збирати його методом витіснення повітря.

Розвивальна:  виховувати прагнення досліджувати та пояснювати природні явища.

Виховна:  сформувати цілісну картину світу, взаємозв’язок живої та неживої природи.

Тип уроку: практичне застосування знань, умінь і навичок. 

Обладнання:

• нагрівальні прилади (сухе пальне),

• штатив з пробірками;

• суха пробірка з газовідвідною трубкою;

• хімічна склянка зі скляними пластинками для збирання кисню;

• жмутик вати, довга скіпка;

• шпатель.

Реактиви:

• Кристалічна бертолетова сіль;

• Манган(IV) оксид;

• Деревна вуглинка (розміром з горошину) або скіпка;

• Вапняна вода;

Базові поняття : кисень, Оксиген, оксиди, збирання витісненням води, збирання витісненням повітря, каталізатор,  реакція розкладу, реакція сполучення.

Методи і методичні прийоми: 

• словесний (бесіда, розповідь),

• наочний (демонстрація наочності),

• практичний (виконання експерименту)

ТЕМА: «Сучасне формулювання періодичного закону. Ізотопи»

8 КЛАС

     Мета: розширити знання про періодичний закон і періодичну систему хімічних елементів Д.І. Менделєєва; сформувати поняття про ізотопи; дати уточнене поняття «хімічний елемент» виходячи зі знань  періодичного закону; дати його сучасне формулювання.

      Тип уроку: урок подачі нового матеріалу. 

Хід уроку

     I.  Організаційний етап

        

    II. Повідомлення теми, мети уроку.

    III.Перевірка д.з.

       1.Хімічний диктант

1.     Як називаються речовини, що випромінюють невидимі промені?

2.     Найменша частинка речовини…

3.     Атом – складна чи проста частинка?

4.     Вчений, котрий запропонував планетарну модель атома?

5.     Який заряд має атом?

6.     Як заряджене ядро атома?

7.     Які частинки зумовлюють заряд ядра атома?

8.     Які частинки рухаються навколо ядра?

9.     Що називається нуклонним числом?

  10.Хімічний елемент, що знаходиться в 4 періоді, III групі, побічній підгрупі?

11.Яке протонне число елемента, який міститься в 3 періоді і має летку водневу сполуку HR?

12.Яку основну характеристику атома Д.І.Менделєєв обрав для створення класифікації хімічних елементів?

      2. Перевірка письмового д.з.

      IV. Актуалізація опорних знань.

1.Завдання. За місцеположенням у періодичній системі розкрити будову атома хімічного елемента з порядковим номером 13.

       2. Завдання для учнів з  високим рівнем навчальних досягнень(на          картках).

V. Проблемні питання.

- Чому відносна атомна маса елемента в таблиці Менделєєва виражається дробовим числом, тоді як масу атома зумовлюють елементарні частинки?

- Чому явище радіоактивності було сприйняте як катастрофа періодичного закону й періодичної системи?

       VI. Мотивація навчання

     Нові відкриття в тій чи іншій науці спонукають до виправлення,  доповнення або уточнення тих чи інших фактів. Так сталося і з Періодичним законом Д.І. Менделєєва, який має виняткове важливе значення не лише для хімії, а й для інших природничих наук. Поштовхом для цього стало відкриття радіоактивності. Як саме радіоактивність вплинула на уточнення Періодичного закону ви зможете відповісти, вивчивши тему сьогоднішнього уроку.

         VII. Вивчення нової теми.

1.     Поняття про ізотопи.

2.     Види ізотопів.

3.     Зв’язок  між ізотопами та значенням відносної атомної маси елементів.

4.     Сучасне формулювання періодичного закону Д.І Менделєєва.

VIII. Закріплення знань, умінь і навичок.

    Робота індивідуальна із завданнями в друкованому зошиті:

    1 рівень (6 б)  -  завдання №3, стор.56;

    2 рівень (9 б)  -  завдання №3, стор.58;

    3 рівень (11 б)  -  завдання № 7, стор.59.

           IX. Підсумки уроку.

1.     Яку тему вивчили?

2.     Чим формулювання періодичного закону, запропоноване Д.І. Менделєєвим, відрізняється від сучасного формулювання періодичного закону?

Дайте відповіді на проблемні питання:

 - Чому відносна атомна маса елемента в таблиці Менделєєва виражається дробовим числом, тоді як масу атома зумовлюють елементарні частинки? (наявність ізотопів)

- Чому явище радіоактивності було сприйняте як катастрофа періодичного закону й періодичної системи?(у результаті розпаду атомів радіоактивних елементів утворювалися атоми вже відомих елементів, але з іншими атомними масами)

             

            X.  Домашнє завдання.

Тема: Значення періодичного закону

8 КЛАС

Мета. Розкрити узагальнююче і прогностичне значення періодичного закону та періодичної системи елементів, його значення для розуміння  взаємозв'язку хімічних елементів у Всесвіті, гармонії життя на Землі та розвитку наук. Повторити основні поняття з теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома»; закріпити вміння прогнозувати властивості хімічних елементів та їх сполук на основі будови їх атомів. Стимулювати пізнавальну активність учнів, розвивати інтерес до предмета, кмітливість, уміння чітко й швидко формулювати й висловлювати свої думки, логічно міркувати, застосовувати свої знання на практиці.

Обладнання: періодична система хімічних елементів,  малюнки, присвячені  періодичному закону, картки із завданнями, підручники.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.

Форма уроку: урок - змагання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.                                                                                 (1хв)

Перевірка готовності до уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

Завдання 1: дати х-ку хімічним елементам №№ 7, 11 за шаблоном, записаним на дошці – вписати необхідну інформацію про N, а про Na – з місця (питання вибіркові)).

Завдання 2*: малюнки на А-4 (Яку інформацію можна отримати з ПС?)                            (5хв)

III. Актуалізація знань.

IV. Мотивація навчання. Повідомлення теми, мети уроку.                        (1хв)

 Ми завершуємо вивчення періодичного закону, що об'єднав у цілісну систему всі елементи. Періодична таблиця Д.І.Менделєєва прикрашає кожен хімічний кабінет у школі чи ВНЗ, кожен довідник з фізики або хімії. Відкрита у 1869 р., ПС з успіхом застосовується і донині. Чому? (Проблемне питання)

 Сьогодні ми з'ясуємо значення періодичного закону і тим самим відповімо на запитання, чи може він взагалі колись застаріти, втратити актуальність. Урок наш незвичайний. Ми проведемо змагання між трьома командами, і в дружньому спорі народиться істина.

V.Узагальнення і систематизація знань.

"… періодичному законові майбутнє не загрожує руйнуванням, а тільки надбудова і розвиток передбачають". (Д.Менделєєв)

Розминка для команд. Гра в хімічні поняття: за 1 хв. назвати якомога більше слів, що починатимуться літерою, яка є останньою в попередньому слові. Перше слово «атом».   (3хв)

1.Конкурсна "Естафета".     

Учні поділені на три команди - "Лантаноїди", "Галогени" і "Актиноїди".

Усі члени команди відповідають кожен на своє запитання і з літер правильних відповідей .утворюють слова. Перемагає команда, яка першою записує відповідь (слово) на дошці.   (5-7хв)

 Команда "Лантаноїди"

1. У якого елемента 14 нейтронів:

б) Алюміній; к) Сульфур; л) Фосфор?

2. Елемент з протонним числом 17 має вищий оксид типу:

 з)R 2O5; і) RO3; й) R2 O.

3. На зовнішньому енергетичному рівні має 2 електрони елемент з протонним числом:

 к) 19; е) 12; м) 16.

4. Розподіл електронів 2,8,18,3 характерний для елемента:

р) Галій; я) Бор; ь) Калій.

5. Будову зовнішнього рівня 3s² 3p⁶ має елемент з протонним числом:

а) 17; и) 18; д) 19.

6. У калію електронів:

 з) 17; л) 19; й) 39.

7. У Цинку енергетичних рівнів:

м) 3; н) 1; о) 2.

8. В Алюмінію неспарених електронів:

і) один; н) два; о) жодного.

9. Яка загальна формула гідрату вищого оксиду елемента №56:

 в) ROH; г) R(OH)3; й) R(OH)2?

Команда "Галогени"

1. У яких елементів 20 нейтронів:

 е)Кальцій; к) Калію; й) Скандію?

2. Яку загальну форму має вищий оксид елемента з протонним числом 16:

д) R2O5; а) RO3; є) RO2 ?

3. на зовнішньому енергетичному рівні має 5 електронів елемент з протонним числом:

с) 15; л) 23; м) 17.

4. Розподіл електронів 2,8,4 характерний для:

 и) Si; б) C; в) Al.

5. Будову зовнішнього рівня 2s має елемент з протонним числом:

г) 7; л) 38; є) 13.

6. Яка кількість електронів в Оксигену:

а) 15; б) 7; и) 6?

7. Скільки енергетичних рівнів у Магнію:

о) 1; л) 2; і) 3?

8. В елемента з протонним числом 9 неспарених електронів:

і) 3; о) 2; п) жодного.

9. Загальна формула леткої водневої сполуки Фосфору:

н) H2R; ц) RH3; п) RH4 .

10. До IV періоду належить елемент:

 і) Кальцій; й) Скандій; т) Стронцій.

Команда " Актиноїди"

1. У якого елемента 12 нейтронів:

 і) натрій; е) Магній; к) Алюміній?

2. Елемент з протонним числом 6 утворює вищий оксид типу:

д) RO; к) RO2; є) RO3.

3. Які з перелічених елементів мають 2 електрони на зовнішньому енергетичному рівні:

л) Калій; а) Кальцій; н) Алюміній?

4. Розподіл електронів 2,8,5 характерний для:

и) Силіцію; а) Фосфору; м) Сульфуру.

5. Будову зовнішнього енергетичного рівня 4s¹ має елемент з протонним числом:

б) 17; в) 18; л) 19.

6. Летка воднева сполука типу RH4 характерна для елементів:

ю) Карбону; м) Силіцію; є) Нітрогену.

7. У Барію енергетичних рівнів:

 і) 5; б) 2; в) 8.

8. В елемента з протонним числом 6 неспарених електронів:

м) 1; і) 2; о) 3.

9. Гідрат вищого оксиду Сульфуру має загальну формулу:

 п) H2RO3; н) H2 RO4; с) HRO4.

10. Елемент IV групи головної підгрупи:

 і)Плюмбум; л) Титан; й) Германій.

Учитель. Ми одержали слова: Берилій, Екасиліцій - Германій, Екаалюміній - Галій. Що ви знаєте про відкриття цих елементів?

 На базі свого закону Д. Менделєєв не лише передбачив існування нових елементів, а й описав їх властивості. Так, Лекок де Буабодран помилково визначив густину галію 4,7. Ґрунтуючись на своєму законі, Д. Менделєєв попередив винахідника, що густина галію повинна бути 6. Повторні досліди підтвердили, що вона становить 5,96. Таким чином були виправлені й атомні маси деяких елементів.

  Не було відкрито елементи між Цинком (№30) і Арсеном (№33). Однак, Zn – елемент II групи, а As   -  V групи. Менделєєв припустив, що між ними 2 елементи: один з них за властивостями подібний до Алюмінію, а інший – до Силіцію. Він назвав їх Екаалюмінієм і Екасиліцієм.

2.Конкурс "Вгадай елемент".

 Учитель розповідає про елементи, а учні працюють з ПС.                                                   (5хв.)

1. Ці елементи належать до великих періодів, розміщені в групі з найбільш електронегативними елементами періоду, але серед елементів групи виявляють найслабші неметалічні властивості або взагалі є металами. (Технецій, Реній - метали, Астат - найслабший неметал VІІ групи.)

2. Один із цих елементів є четвертим в особливій групі елементів, а наступний підтверджує, що ця група вже закінчилася. (Прометій і Гафній).

3. А от наступні елементи такі: перші є S - елементами з 7 енергетичними рівнями, а наступному з 6 енергетичними рівнями  бракує двох електронів для завершення 6р - підрівня (Францій, Радій, Полоній).

А це запитання для всіх команд. З іменами яких учених пов'язані назви останніх трьох елементів?

Це вчені - П'єр та Марія Кюрі. Саме вони, переробивши тонну уранової руди, добули 1г чистого радію і виділили з продуктів радіоактивного розпаду францій та полоній.Такі назви ці елементи отримали не випадково. Вони названі на честь Польщі та Франції - батьківщини учених.

4. Під час аварії на Чорнобильській АЕС серед радіоактивних викидів був і стронцій. На який елемент, що входить до складу людського організму, він схожий? Передбачте його дію в організмі людини.

Учні: Стронцій схожий на кальцій, з якого утворені наші кістки. Однак він є більш активним металом, здатний заміщати кальцій у складі кісток і таким чином нагромаджуватися в організмі.

Вчитель: Від такої заміни кістки стають крихкими, а головне - з'являється джерело внутрішнього радіоактивного випромінювання.

3.Конкурс: Хто швидше?

Розгадати кросворд.                                                                                                               (3хв.)

4.Конкурс "Мозкова атака".

Кожна команда повинна перелічити якомога більше способів застосування періодичного закону. ( Можна використати  §38, стор.174)                                                                         (7-10хв.)

                                                      

Висновки:

ЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНОГО ЗАКОНУ І ПЕРІОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

     -  Наукове значення.

- Світоглядне значення

VI. Підбиття підсумків.                                                                             

- Яку тему вивчили?

- Що сподобалось на уроці?

- Яка інформація вас здивувала?

VII. Домашнє завдання.