Дніпропетровщина
має багату і славну історію, яка сягає в сиву давнину століть. Великі зрушення
в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ
корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд тощо. На
Дніпропетровщині функціонують такі всесвітньо відомі гіганти, як
Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського, Дніпропетровський
трубний завод, Нижньодніпровський трубопрокатний завод. Яскравим прикладом
сучасного машинобудування й гордістю Дніпропетровська і всієї України є ПО
"Південний машинобудівельний завод ім. Макарова" і конструкторське
бюро "Південне". Високе технічне оснащення і кваліфікація інженерного
й робочого персоналу дозволили розробити й виготовити тут екологічно чисті,
могутні ракетоносії "Зеніт", "Дніпро", різноманітні
космічні апарати та іншу продукцію, яка не має аналогів у світовій практиці.
Ми
пишаємось усіма здобутками рідної Дніпропетровщини і разом з тим хочемо
зберегти й захистити рідний край для майбутніх поколінь. Адже не тільки в
Україні, а й у всьому світі стоїть гостра екологічна проблема. На жаль, наш
край також потерпає від наслідків науково-технічного прогресу. Тому в
Дніпропетровській області ведеться комплексна робота щодо поліпшення стану довкілля. Так, за
останні 2 роки на Дніпропетровщині було створено 10 нових об'єктів
природно-заповідного фонду місцевого значення на площі близько 12 тис. га. У межах Дніпропетровська
у 2011 році було зменшено екологічно небезпечні викиди в Дніпро і в повітря. Крім того, в обласному центрі
встановлено автоматизовані системи моніторингу повітря. Подібні системи
функціонують і в інших регіонах Дніпропетровщини, наприклад, у Кривому Розі і
Дніпродзержинську.
Крім
того, з території Дніпропетровської області було повністю вивезено в Польщу для
утилізації 1370 тонн непридатних до використання пестицидів. Подальша їх
утилізація проводилася згідно зі світовими екологічними стандартами.
В
Україні звалища займають 4% території країни - більше, ніж території
заповідників. Щоб переробка сміття в Україні працювала повноцінно, українці
повинні вміти правильно сортувати сміття. Волонтери руху "ЕкоДніпро"
навчалися в Міжнародному освітньому центрі в Німеччині і впровадили на
території області ті екологічні принципи, які в Європі вже давно функціонують.
Так, вони розгорнули екологічні пункти, де городяни здають на переробку скло,
пластик, папір і батарейки. З 2010 року в Україні вже відкрито 21 сучасну
сміттєпереробну лінію в 15 населених пунктах, із них 2 таких лінії - у
Дніпропетровську.
Ми,
марганчани, теж не можемо залишатися осторонь і бути байдужими до стану
довкілля в нашому місті. Помітно покращився стан міських вулиць: тішить око
чистота й порядок. "Марганецьким ГЗК" сплановано й реалізовуються
заходи з охорони природного довкілля та здійснюється контроль за забрудненням
атмосферного повітря й водних об’єктів.
Котельні переведено на електричне опалювання, що дозволяє зменшити
викиди двоокису азоту, сірчистого ангідриду, мазутної золи, окислу вуглецю в
атмосферне повітря. У ході реалізації заходів припинено скидання забруднюючих
стічних вод у річку Дніпро, збільшено кількість пунктів контролю за атмосферним
повітрям на межі санітарно-захисної зони міста Марганця й Томаковського району
та за поверхневими водами р.Томаківка
і р.Ревун, збільшено кількість
контрольованих пунктів відбору проб і проведення хімічного аналізу.
Щорічно
триває рекультивація порушених гірськими роботами земель на площі 22 га,
висадка лісових насаджень, створення ландшафтного заповідника місцевого
значення на відпрацьованих землях Грушівського кар'єру.
З квітня
минулого року на Дніпропетровщині діє громадська екологічна рада, метою якої є
необхідність об'єднання зусиль і злагодженої роботи громадських організацій
щодо вирішення існуючих екологічних проблем і впровадження в Україні
"зеленої" економіки й основ збалансованого розвитку. Між екологічними
організаціями країн Європи необхідна співпраця, яку власне й
об'єднує міжнародна федерація "Друзі Землі". Дуже добре, на мою
думку, те, що здійснюється обмін інформацією між країнами й
організовуються загальні проекти й
кампанії із залученням не лише громадських екологічних організацій
національного рівня, але й регіональних, місцевих. Створення екологічної ради -
це підґрунтя для захисту довкілля і просування України на шляху до сталого
розвитку.
Традиційно
ми звикли вважати, що причиною екологічних проблем людства є великі гіганти
промисловості. Втім, у кінці ланцюжку споживання, який ці гіганти обслуговують,
завжди стоять конкретні люди – ми з вами. Зміна наших звичок споживання – це
ключ до вирішення глобальних проблем, який доступний нам уже сьогодні.
З січня
2014 року учні та вчителі Марганецької гімназії приєдналися до участі в
Міжнародному проекті «Випереджаюча освіта для сталого розвитку». Екологічний
напрямок нашої діяльності спрямований на підтримку натуралістичних
природоохоронних заходів, формування екологічної компетентності,
екологозбалансованої споживчої культури. Ми підтримуємо активістів
неформального руху «ЕкоДніпро» і створили в гімназії міні-пункт зі збирання
батарейок. Кожен клас залучений до
проекту «Зміни себе, а не клімат».
Звичайно,
без активного втручання науковців вирішити екологічну проблему неможливо.Так,
Дніпропетровський аграрний університет
залучений до спільної розробки Програми боротьби з карантинними
рослинами. Ведеться озеленення міст і підтримка зелених насаджень паркових зон,
розроблені формули оцінювання промислових викидів відповідно до вимог часу і
сучасних міжнародних стандартів. Ці нові
розрахунки, запропоновані дніпропетровськими ученими-екологами, сьогодні з
успіхом застосовуються.
Звичайно,
треба ще багато зробити, щоб покращити екологічний стан рідної
Дніпропетровщини, за яку дуже вболіваю. Сподіваюсь на ще більше зменшення
забруднення довкілля основними підприємствами-забруднювачами: упровадження
новітніх технологій виробництва, якісних очисних споруд, охорона земель у
Дніпропетровській області, своєчасна ліквідація амброзії та інших карантинних
організмів.
Хочеться
побажати мешканцям Дніпропетровщини:
нехай не заростають стежини селищ, щоб зникнути з географічної карти та
людської пам’яті, а наш рідний край продовжує свій розвиток і подальше
процвітання.
